Аннотации:
У статті проаналізовано чинне антикорупційне законодавство України та систему правових засобів протидії корупції. Аналіз правових засобів протидії корупційних кримінальним правопорушенням засвідчив, що в національному законодавстві є широкий спектр правових засобів протидії корупційним кримінальним правопорушенням (дисциплінарні засоби, адміністративно-правові засоби, цивільно-правові та кримінально-правові). Усі диференційовані засоби мають спільну підставу, соціальну зумовленість і мету, а тому в контексті протидії корупції в Україні має місце диференціація правового регулювання протидії корупції як єдине явище та спосіб організації нормативного поля.
Запропоновано класифікацію системи кримінально-правових засобів протидії корупційним кримінальним правопорушенням, яка є авторським баченням стосовно функціонального призначення конкретної кримінально-правової норми, яка може бути застосована чи застосовується до особи, винної у вчиненні корупційного кримінального правопорушення. Автором класифіковано кримінально-правові засоби протидії корупційним кримінальним правопорушенням на такі: засоби-антецеденти (основні кримінально-правові засоби впливу, які породжують правові наслідки); засоби-консеквенти (кримінально-правові засоби, які виступають наслідками в зв’язку із застосуванням основних кримінально-правових засобів); засоби-рефлекси (кримінально-правові засоби, якими суд зобов’язаний відреагувати в зв’язку
із настанням невідворотних правових підстав); засоби-заборони (кримінально-правові засоби, які заборонено застосувати судом в кримінальних провадженнях по корупційним кримінальним правопорушенням).
З’ясовано, що усі проаналізовані кримінально-правові засоби в сукупності мають важливе значення в контексті забезпечення як невідворотності кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, так і протидії їм. Але, загалом, з-поміж усіх кримінально-правових засобів протидії корупційним кримінальним правопорушенням найбільш сувора роль у системі протидії корупційним кримінальним правопорушенням відведена саме каральним кримінально-правовим засобам: покаранню та спеціальній конфіскації. Зроблено висновок, що в чинному кримінальному законодавстві покарання не виступає й не може виступати єдиним засобом реагування держави на корупційне кримінальне правопорушення, який застосовується на підставі кримінально-правових норм.
