Аннотации:
У статті проведено теоретико-методичні оцінку еволюції становлення й розвитку концепцій підприємництва, представлено і виокремлено сучасні особливості інституційних характеристик здійснення цього процесу як соціального так і економічного механізму формування добробуту й задоволення потреб населення. Систематизовано наукові теорії розуміння сутності і визначення організаційно-економічних функцій підприємництва. Визначено чинники розвитку підприємництва,
які дають можливість відзначити пріоритетні форми підприємств як організаційних структур. Доведено доцільність розуміння підприємництва як: соціально, економічно значимої продуктивної сили; організаційно-економічної системи створення і застосування інновацій, новітніх способів здійснення виробництва, господарської діяльності. Визначено, що з одного боку підприємництво є соціально-економічним явищем, а з іншого – це: господарська система, у якій створюються продукти для
задоволення потреб; механізм винайдення нових процесів, утворення ринків. Тобто економічна архітектоніка розвитку підприємництва вибудовується його функціями, цілями, завданнями, які спрямовані на отримання прибутку, але у процесі суспільного перевтілення це явище, інститут організаційно-економічно соціалізується. Теорія підприємництва, зокрема його розвитку й організаційно- економічної соціалізації, еволюціонує в рамках доктрини суспільного й індивідуального багатства.
Про фундаментальне визнання соціальних основ господарювання, а значить розвитку підприємництва, зазначено ще у трактатах античних філософів, публікованих першоджерелах, класичних працях економістів та виданнях з історії економічної думки. Як явище підприємництво формувалося в історичному процесі розвитку людства, побудови соціально-економічного механізму створення і розподілу благ за вартісного опосередкування ринком. Форми і організаційні структури підприємництва здобули все більшу ефективність, постійно адаптуються до нових умов. Підприємницька діяльність позиціонується у будь-якій сфері як суб’єктивна, оскільки базується на спроможності підприємця ефективно організовувати ведення бізнесу.
