Abstract:
У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз окремих правових форм участі ОБСЄ у формуванні концепції перехідного правосуддя. Автор доводить, що правові форми роботи ОБСЄ у сфері перехідного правосуддя грунтуються на принципі регіоналізації, який дозволяє діяти в рамках національного контексту на місцевому рівні. Цей принцип дозволяє запобігати кризам на місцевому рівні, приділяючи додаткову увагу практичним наслідкам імплементації цими державами напрямків перехідного правосуддя. Було з’ясовано, що визначення правових форм роботи ОБСЄ має виходити з того, що організація була створена як інструмент у досягненні тривалого миру та всебічної безпеки в межах її географічного охоплення. Тому правові форми роботи цієї організації пов’язані зі зверненням до безпосередніх наслідків конфліктів та пристосуванням допомоги до національного контексту. Встановлено, що участь ОБСЄ у формуванні концепції перехідного правосуддя здійснюється у наступних напрямках: 1) допомога в процесах впровадження інституційних реформ; 2) допомога у поверненні переміщених осіб та вирішенні їхніх майнових питань; 3) сприяння міждержавній співпраці в у сфері кримінального переслідування винних осіб; 4) моніторинг захисту прав людини, зокрема прав національних меншин; 5) допомога у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією; 6) допомога в демілітаризації та знищенні стрілецької зброї та легких озброєнь; 7) сприяння транскордонному та регіональному співробітництву та ініціативам; 8) участь у реконструкції та розбудові міжгромадських відносин. Аргументовано, що європеїзація законодавства, яку забезпечує ОБСЄ, є компонентом постконфліктного розвитку, адже на її основі відбувається реалізація необхідних трансформаційних змін, у тому числі у сфері верховенства права та захисту прав людини. При цьому автор звертає увагу на те, що мандат ОБСЄ обмежений чіткими правовими формами, які мають політичну природу та реалізуються в площині міжнародно-договірних відносин. У статті зазначено, що правові форми участі ОБСЄ у формуванні концепції перехідного правосуддя мають комплексний характер та дозволяють залучати потенціал організації для реалізації різних напрямків постконфліктного розвитку.
