Abstract:
Статтю присвячено висвітленню проблем правового режиму майна, переданого подружжям для підприємницької діяльності, а також аналізу судової практики з цього питання. Розглянуто деякі питання здійснення спільної сумісної власності подружжя. Установлено, що Сімейний кодекс України не містить норм, які були б спрямовані на визначення правового режиму майна, переданого подружжям для
підприємницької діяльності або для участі в підприємницьких товариствах, тому ці питання сьогодні потребують розв’язання. Наголошується на необхідності враховувати, що кожен із видів і форм підприємницької діяльності, порядок формування майна підприємницьких товариств, обсяг прав та обов’язків його учасників мають суттєві відмінності, і це безпосередньо впливає на майнові відносини подружжя.
Зокрема, досліджено проблему відчуження частки корпоративних прав одним із подружжя під час розгляду справи судом. Водночас інший із подружжя не позбавляється права претендувати на компенсацію ½ від вартості частки майна товариства відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді цього товариства.
Майно фізичної особи – підприємця може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним із подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним із подружжя. Майно фізичної особи – підприємця, яке використовується для її господарської діяльності,
вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за належні подружжю кошти.
Проаналізовано, що якщо один із подружжя, будучи учасником господарського товариства, вносить до статутного капіталу майно, яке є спільною власністю подружжя, то в іншого з подружжя виникає право вимоги виплати компенсації ½ від вартості частки майна товариства відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді.
