Abstract:
У статті розглядається питання адміністративно-правового статусу Державної служби фінансо-
вого моніторингу України. Визначено основні структурні елементи правового статусу цієї служби.
Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття «адміністративна правосуб’єктність» як
основного елемента правового статусу Державної служби фінансового моніторингу України. Наведено авторське визначення адміністративно-правового статусу Державної служби фінансового моніторингу України. Запропоновано шляхи вдосконалення чинного законодавства у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
З огляду на проведений аналіз визначаємо адміністративно-правовий статус Державної служби фінансового моніторингу України як сукупність визначених законодавством прав та обов’язків, які має
та яких зобов’язаний дотримуватись Держфінмоніторинг, виступаючи стороною в адміністративних
правовідносинах щодо запобігання й протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Елементами адміністративно-правового статусу Державної служби фінансового моніторингу України
вважаємо адміністративну правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність), права та обов’язки.
Пропонуємо мінімізувати вплив Міністерства фінансів України на формування особового складу
Державної служби фінансового моніторингу України, що дасть змогу підвищити рівень незалежності
Держфінмоніторингу в прийнятті ним відповідних рішень, а також закріпити на законодавчому рівні
можливість цієї служби звертатись із запитами щодо отримання інформації до Національного банку
України.
