Аннотации:
У статті досліджено особливості права довірчої власності як одного зі способів забезпечення виконання зобов’язання у цивільному праві України. Проаналізовано «подвійну» функцію права довірчої власності, а саме як речове право, що похідне від права власності, і як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
Визначено конструкцію забезпечувальної передачі права власності від боржника до кредитора і зворотно. З’ясовано, що боржник для забезпечення виконання зобов’язання на підставі договору передає кредиторові титул власника на те чи інше майно, а кредитор зобов’язується здійснити зворотне відчуження права власності на зазначений майновий актив у разі погашення забезпеченого зобов’язання.
Визначено, що в основу права довірчої власності покладено складний юридичний зміст, що включає такі складові частини, як наявність кредитного зобов’язання, виконання якого підлягає забезпеченню; тимчасове перебування майна боржника у власності кредитора; неспроможність боржника виконати основне кредитне зобов’язання в зазначений термін; реалізація кредитором майна боржника задля покриття боргу.
Проаналізовано переваги та недоліки процедури застосування права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань. Визначено недоліки нормативного регулювання права довірчої власності. Значним фактором, що порушує баланс прав кредитора та боржника, є одноособове встановлення кредитором ціни на майно в разі його продажу третій особі задля покриття боргу.
Визначено, що недостатньо чіткі механізми реалізації права довірчої власності, відсутність паритетних прав та обов’язків сторін фідуціарних відносин знижують привабливість та створюють перешкоди для ефективного застосування цього способу забезпечення виконання зобов’язань і ведення загальноцивільної та підприємницької діяльності.
Значним фактором, що дасть змогу підвищити привабливість довірчої власності, має стати забезпечення захисту прав боржника, перш за все щодо встановлення механізму визначення ціни продажу майна в разі звернення на нього стягнення та можливостей пріоритетного викупу об’єкта забезпечення боржником.
