Abstract:
Дослідження присвячено характеристиці засад участі громадськості у формуванні та реалізації антикорупційної політики. Встановлено, що залучення громадськості до формування та реалізації антикорупційної політики відбувається через надання правомочностей громадським об’єднанням, їх членам або уповноваженим представникам, а також окремим громадянам, яких спрямовано на запобігання корупції. Акцентовано увагу на тому, що громадськістю в значенні антикорупційного законодавства є такі суб’єкти, як: а) громадські об’єднання, їх члени або уповноважені особи; б) громадяни.
Виокремлено правомочності громадськості, які спрямовані на запобігання корупції: 1) право подавати повідомлення до спеціально уповноважених суб’єктів щодо фактів порушення антикорупційного законодавства; 2) право на отримання від суб’єктів владних повноважень відомостей щодо діяльності, яка пов’язана з запобіганням корупції; 3) право на ініціювання та проведення громадської антикорупційної експертизи, досліджень (наприклад, наукових, соціологічних) з питань запобігання корупції а також на використання їх результатів у діяльності, що спрямована на запобігання корупції; 4) право на участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;
5) право на ініціювання питання перед уповноваженими суб’єктами щодо удосконалення законодавства, яким врегульовано діяльність, спрямовану на запобігання корупції; 6) право на проведення заходів, що мають на меті розповсюдження інформації з питань запобігання корупції; 7) право на здійснення громадського контролю за виконанням законів у сфері запобігання корупції тощо.
Обґрунтовано доцільність віднесення здійснення громадського контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції до правомочностей громадськості, яких спрямовано на запобігання корупції. Запропоновано впровадження освітніх програм із залученням на конкурсних засадах, громадських організацій у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, у публічних адміністраціях з метою формування позитивного ставлення до інструментів запобігання корупції та негативного до корупції як соціально-правового явища.
