Abstract:
У статті за підсумками опрацювання теоретико-правових джерела, у яких розглядаються основоположні
аспекти природи та призначення перегляду найвищою судовою інстанцією її правових висновків, підкреслюється складність цього питання, яка випливає з того, що для його правильного вирішення має враховуватись значна кількість взаємовиключних факторів, які не можна майже неможливо звести до об’єктивних змінних, а вага та конкретне змістовне наповнення кожного з них варіюється залежно від індивідуальних обставин справи та наслідків того чи іншого рішення для більш широкого контексту. Зокрема, визнається, що абсолютна непорушність цих правових висновків може призвести до несправедливих судових рішень через використання застарілих або неправильних зразків розуміння
права, а також може невиправдано стримувати сталий розвиток права, важливість чого може переважати правову визначеність та правомірні очікування відповідних учасників правовідносин, особливо, зважаючи на те, що зміна найвищою судовою інстанцією її практики правозастосування є стандартною практикою за сучасних реалій. Разом з тим, вкрай важливим є дотримання найвищою судовою інстанцією деяких умов під час прийняття нею рішення про відступ від її правозастосовних висновків для того, щоб не допустити дезорганізацію суспільних відносин та знецінення цих
самих правозастосовних висновків як інструменту правового регулювання.
