Abstract:
статті встановлено, що категорія «соціально-економічний розвиток» є складним поняттям, зміст якого розширюється за ступенем становлення рівня життя населення. Гранично широкою формою та іманентною характеристикою процесу економічного розвитку виступає особливим чином організований економічний рух, єдиним реальним змістом якого є процес економічних змін. У найзагальнішому плані будь-яка зміна – це процес руху та взаємодії предметів та явищ. На відміну від поняття «соціальний розвиток» воно фіксує всі рухи, що відбуваються в економічній системі, і в цьому аспекті ширше за обсягом.
Визначено, що на межі XX ст. та XXI ст. становлення взаємозалежного у своїх частинах цілісного соціуму як стійкої спільності різко прискорилось і почало набувати планетарних масштабів. У науковій та суспільно-політичній літературі цей процес отримав назву глобалізації, онтологічні коріння якої сягають фундаментальних змін матеріальних основ суспільного буття. Науково-технічний прогрес, з одного боку, різко посилив виробничий, технологічний, військово-технічний потенціал людства, а з іншого боку, змусив подумати про глобальні проблеми та загрози.
Доведено, що поза рамками традиційного аналізу залишаються такі важливі аспекти проблеми, як затребуваність точного визначення місця та ролі економічного та соціального розвитку в ринковій системі національної економіки; розроблення напрямів удосконалення управління економічним та соціальним розвитком; розроблення механізму реалізації наявного соціального потенціалу та оцінювання його впливу на економічний розвиток конкретного регіону в умовах децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Еволюція теорії регіону відбиває підвищення ролі «нематеріальних» цілей та чинників економічного розвитку. Поняття «економічний та соціальний розвиток» зачіпає весь простір економічних систем загалом.
Встановлено, що уявлення про місцеве самоврядування як суспільно-політичний феномен пов’язані із загальною ідеєю управління на локальному рівні, цивілізаційним, формаційним підходами, категорією природних прав людини, концепцією муніципального соціалізму (зародилася в Англії в середині XIX ст.), поглядами представників інших напрямів наукової думки.
Відмінність між національними системами місцевого самоврядування зазвичай прийнято виокремлювати за такими критеріями: рівень незалежності муніципалітетів під час надання ними громадських послуг жителям; ступінь фіскальної автономії місцевого самоврядування; статус у межах державної системи управління, тобто самостійність локальної влади або їх включення до системи органів держави; ступінь деталізації компетенції державою; можливості та форми державного контролю діяльності муніципалітетів.
