Аннотации:
Стаття присвячена аналізу стану та проблем ефективності національного соціального діалогу в нових
реаліях. Проаналізовано актуальні вітчизняні та зарубіжні публікації, в яких висвітлюються теоретикометодологічні аспекти та практичні підходи до визначення ефективності соціального діалогу, насамперед на національному рівні. В статті досліджується інституційна спроможність соціального діалогу впливати на політику, його здатність забезпечувати консолідовану позицію соціальних партнерів щодо прийняття політичних рішень на національному рівні, зокрема в країнах Європейського Союзу. Проведено аналіз стану, проблем та передумов підвищення ефективності соціального діалогу в Україні в частині його здатності реагувати на традиційні та нові виклики в сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин з позицій синергетичної науки.. Більш ґрунтовно розглядається роль налагодження комунікацій між сторонами соціального діалогу в контексті його загальної ефективності, проблеми організаційної спроможності соціальних партнерів та відповідальних інституцій національного рівня забезпечити їх сталість. Запропоновано авторських підхід до аналізу ключових чинників ефективності соціального діалогу, а саме: сталі комунікації, позитивний соціальний капітал, відповідальне соціальне партнерство. Запропоновані шляхи відновлення та посилання ефективності національного соціального діалогу на національному рівні.
