Abstract:
З початку розповсюдження пандемії COVID-19 служби соціального захисту працюють безперебійно та ефективно, надаючи підтримку окремим особам та сім’ям відповідно до епідемічної ситуації, захищаючи становище людей та сімей із
груп особливого ризику, також надають необхідну допомогу відповідно до своїх компетенцій. З огляду на загальну безпеку здоров’я працівників щодо всіх громадян, включаючи клієнтів служби захисту, було вжито низку заходів та прийнято чіткі
правила дій. У багатьох державах було вирішено, що обслуговування громадян може відбуватися тільки після попереднього запису за телефоном або електронною поштою.
Спочатку ніхто не міг передбачити наслідки, які в кінцевому підсумку спричинить коронавірус як гостра респіраторна хвороба. Зокрема, працівники центрів соціального захисту побачили необхідність організації допомоги людям та сім’ям, які
користуються системою соціальної підтримки. В осіб, які не отримують належної підтримки, можуть виникнути серйозні порушення в когнітивному та поведінковому функціонуванні. Матеріальна та нематеріальна підтримка, надана службами
соціальної допомоги в умовах пандемії COVID-19, стала викликом для всього зайнятого персоналу, зокрема для соціальних працівників, координаторів сімейної опіки та піклування.
Діючи превентивно, було прийнято рішення тимчасово скоротити безпосереднє обслуговування клієнтів до мінімуму, змінивши лише форму обслуговування. Розгляд заяв, надання пільг і надання консультацій спеціалісти проводили насамперед
в електронному форматі. Крім того, в системі соціальної допомоги необхідно впроваджувати заходи для покращення ефективності служби соціального захисту. Вони включають, серед іншого, інформацію про способи надання послуг, отримання
та розгляд питань і доставки кореспонденції, адресованої службі соціального захисту та можливість для людей і сімей скористатися дистанційною психологічною допомогою, яку надають психологи.
У цьому контексті розглядається питання підтримки та соціального забезпечення в умовах пандемії COVID-19 як виклику для соціальних служб. Важливим є представити не лише діяльність служби, а й реалізацію форм підтримки, співпрацю з іншими суб’єктами соціальних служб та роль соціального працівника в даній ситуації. Поширення коронавірусу в державі та оголошення надзвичайної ситуації реорганізує роботу органів соціального захисту населення як з точки зору забезпечення життя та здоров’я персоналу, так і норм надання пільг, розроблення чітких та прозорих процедур розгляду справ в умовах карантинних обмежень та ризику зараження.
