Abstract:
У статті визначено, що для отримання вигод від глобальної цифрової економіки без зростання інформаційних ризиків необхідно забезпечити високий рівень цифрової інклюзії. Це зумовлено тим, що цифрова економіка потребує робочої сили та споживачів цифрових послуг, які мають високий рівень цифрових навичок, а також повний та необмежений фізичний та матеріальний доступ до інформаційно-комунікаційних технологій та інтернету. Під час дослідження цифрової інклюзії автори базуються на дискурсах про цифровий розрив, який розглядається як нерівність у доступі до інформаційних та комунікаційних технологій та
інтернету та їх використанні. Цифрові розриви систематизовано за ієрархічними рівнями: розрив доступу (перший рівень цифрового розриву), розрив цифрових навичок, необхідних для компетентного використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтернету (другий рівень цифрового розриву), розрив у можливостях отримати переваги від доступу та використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтернету (третій рівень цифрового розриву) та розрив у знаннях (четвертий рівень цифрового розриву). Визначено, що для подолання всіх видів цифрового розриву, що формують фундамент для забезпечення цифрової
інклюзії, необхідною є реалізація комплексу заходів, спрямованих як на розвиток цифрової інфраструктури та доступ громадян до неї, так і на підвищення рівня цифрової грамотності населення для здобуття ними цифрових навичок.
