Короткий опис (реферат):
Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження психологічних особливостей комунікативного профілю здобувачів-клініцистів юридичної клініки закладу вищої світи.
Метою даного соціально-психологічного дослідження є вивчення зв’язку між комунікативними рисами особистості та усвідомленням стратегічних завдань первинної безоплатної правової допомоги на базі юридичної клініки. Увага
до комунікативного профілю здобувачів-клініцистів зумовлена перманентними структурними та законодавчими змінами, що супроводжують первинну безоплатну правову допомогу загалом та правову освіту й юридичну клінічну діяльність зокрема, тому об’єктом дослідження стали саме комунікативні здібності членів юридичної клініки, оскільки значення цих здібностей підвищується в умовах у тому числі дистанційної або віддаленої діяльності.
Результати дослідження конкретизовано за допомогою кількісної методології, заснованої на неекспериментальному емпіричному дослідженні, вибірку якого становили здобувачі вищої освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, що є членами юридичної клініки «Істина».
У дослідженні було використано методику 16-факторного опитувальника особистості Р. Кеттела (версія С).
Математико-статистична обробка даних здійснювалася за U-критерієм Манна-Уітні, Н-критерієм Краскелла-
Уолліса, а також за допомогою кореляційного аналізу за критерієм Спірмена. Отримані результати оброблялися програмним забезпеченням IBM SPSS 26.
Результати дослідження показали наявність статистично значущого зв’язку між різними комунікативними профілями здобувачів-клініцистів та їхнім ставленням до стратегічних статутних завдань юридичної клініки. Важливість комунікативних навичок особливо підвищується в умовах дистанційних та знеособлених консультацій, комунікації в режимі обмежувальних заходів.
Дані дослідження можуть бути використані для оптимізації подальших заходів із відбору членів юридичної клініки з числа учасників освітнього процесу.
Проведення особистісних тестів в комплексі з іншими інструментами вимірювання професійної придатності може забезпечити додаткові дані щодо відповідності здобувачів завданням юридичної клінічної діяльності у контексті
цифровізації вищої освіти та правової і правозахисної діяльності загалом
