Abstract:
У статті викладено результати дослідження можливості проведення моніторингу державних реформ щодо здоров’язбереження української нації. Виявлено й описано нормативні і стратегічні документи з проблеми дослідження. Відзначено, що проблема охорони здоров’я й формування здоров’язбережувальної компетентності представлена в значній кількості наукових праць. Визначено, що для здоров’язбереження української нації необхідним є проведення моніторингу державних реформ, зокрема реформи системи охорони здоров’я. Висвітлено категоріальний апарат. Застосовано теоретичні методи, такі як аналіз, порівняння, систематизація змісту нормативних і стратегічних документів з питань охорони здоров’я; структурно-системний аналіз – для з’ясування стану наукового
розроблення проблеми, встановлення змісту і структури стратегічних та операційних документів; узагальнення й інтерпретація – для обґрунтування авторських висновків. Обґрунтовано авторську точку зору стосовно сумнівності проведення якісного моніторингу державних реформ в Україні щодо здоров’язбереження української нації за відсутності визначених у стратегії сталого розвитку країни та програмах із її реалізації індикаторів і показників результативності, які мають стати основою
для подальшого моніторингу їх реалізації. Доведено, що в стратегічних та операційних документах щодо здоров’язбереження української нації зазначені індикатори й показники відсутні або визначені лише для деяких завдань. Автори дотримуються думки, що так закладено можливість підігнати показники під результати, здобуті за певний період у результаті реформ. Обґрунтовується доцільність подальшого вивчення міжнародного досвіду моніторингу стратегій, програм і планів заходів, які стосуються національних систем охорони здоров’я, в аспекті здоров’язбереження на рівні міжсекторальної співпраці загалом і у сфері освіти зокрема.
