Abstract:
Складні процеси зміни й удосконалення правової системи, які відбуваються нині в Україні, підтверджують необхідність вивчення та швидкого удосконалення законодавства в нашій країні, особливо з тих питань, котрі стосуються впровадження права. Така необхідність виникає через велике розмаїття поглядів і складність вибору орієнтирів нормотворчості у різних галузях. Переважна більшість європейських країн вже пройшли цю складну стадію свого розвитку, тому звернення до їхнього досвіду – це важливий і необхідний етап у формуванні законодавства нашої країни.
Цікавим для дослідників залишається розуміння багатозначних категорій юриспруденції. Попри велику кількість досліджень із тематики «рецепція права», розуміння цієї категорії невиправдано звужують, а деякі навіть розуміють
під нею тільки запозичення певних позицій із законодавства іншої країни.
У статті проаналізовані підходи різних авторів до розуміння категорії «рецепція права», а також дане розгор нуте дослідження співвідношення категорії «рецепція» права з такими правовими явищами, як акультурація, правовий досвід, правова спадщина. Визначено розуміння рецепції права у сприйнятті сучасних науковців і досліджено думки вчених стосовно суміжних категорій: акультурації, правового досвіду та правової спадщини. При детальному аналізі виділено як спільні риси категорій, так і певні розбіжності в категоріальному діленні. Процес рецепції права не можна зводити до розуміння суміжних категорій, оскільки це складний і багатоманітний процес, який має певні особливості, що змінюються в ході еволюції певної країни.
Обґрунтовується положення, що рецепція права є самостійною правовою категорією, яка має власне змістове навантаження.
