Аннотации:
статті висвітлено ступінь застосування соціокультурного підходу до досліджень сучасної української моделі публічної служби й урахування соціокультурних чинників під час її формування, утілення та коригування. Актуальність основних
аспектів застосування соціокультурної парадигми під час вивчення сучасної української моделі публічної служби зумовлена непостійним і конфліктним характером соціокультурного середовища, у якому має формуватися й утілюватися ця модель.
Уточнено сутність моделі публічної служби та наголошено, що вона може розглядатися як концептуальний опис реальної системи публічної служби або її бажаних характеристик. Порівняння й оцінювання таких моделей дає змогу з’ясувати наявні проблеми в певній системі публічної служби та їх характер. Розглянуто окремі види моделей публічної служби та механізми їх формування. З позицій застосування соціокультурної методології для досліджень публічного управління з’ясовано можливі аспекти взаємного впливу системи публічної служби й соціокультурних контекстів різного характеру. Узагальнено й актуалізовано оцінки сучасної української моделі публічної служби. Сформульовано рекомендації щодо врахування впливів соціокультурного контексту на національну модель публічної служби.
Проведене дослідження дало змогу з’ясувати достатній ступінь уваги українських дослідників до питань урахування впливу соціокультурного контексту під час формування та перетворень сучасної моделі публічної служби в Україні. Методологічні підходи, що дають змогу вивчати й розробляти прикладні механізми формування та розвитку національної моделі публічної служби в контексті соціокультурної парадигми, загалом розроблені та апробовані для дослідження окремих аспектів такої тематики. Установлено, що сучасна українська модель публічної служби знаходиться стані в неперервної трансформації, що зумовлено динамічними й почасти суперечливими змінами в зовнішньому та внутрішньому соціокультурних середовищах системи публічної служби України.
