Abstract:
У статті аналізуються пріоритетні напрями розвитку електронного урядування в Україні. Розкривається основний зміст Стратегії реформування державного управління України до 2021 року; Державної стратегії регіонального розвитку
на 2021–2027 роки, інших нормативно-правових документів, які лежать в основі розвитку електронного урядування в Україні.
Визначаються проблеми і труднощі в реалізації стратегії електронного урядування. Підкреслюється, що розвиток електронного урядування є потужним інструментом адміністративної реформи, антикорупційних програм уряду, підтримки різних
національних проектів. Наголошується, що, незважаючи на те що в галузі інформатизації у функціонуванні інфраструктури комунікаційних мереж і внутрішньої автоматизації державного сектору вже досягнуто певні результати, Україна все ще
перебуває на недостатній стадії розвитку електронного урядування й електронних послуг. Визначається, що перехід до уряду, орієнтованого на громадянина, який заснований на ІКТ, є довготривалим процесом і потребує розробки послідовної
стратегії, яка б визначала структуру та цілі цього процесу. Підкреслюється, що цей процес можна прискорити шляхом визначення владою політично та соціально важливих стратегічних пріоритетів і вироблення ефективних тактичних підходів. Наголошується, що саме повна прозорість, доступність і підзвітність в Інтернеті можуть значно підвищити задоволеність і довіру громадян навіть за відсутності більш складних форм електронного урядування, таких як складні електронні
взаємодії та транзакції. Аналізуються програма, правові передумови, засади, цілі, принципи та напрями роботи координуючого органу з упровадження електронного врядування – Міністерства цифрової інформації. Обґрунтовується доцільність
застосовування проектної діяльності щодо розробки й упровадження новітніх технологій для залучення громадян до прийняття управлінських рішень з метою зміцнення довіри до держави та її політики.
