Аннотации:
Статтю присвячено актуальним питанням поточного стану реформування земельних відносин в Україні. Передусім досліджено різні позиції науковців щодо поняття нормативно-правового механізму державного регулювання та сформульовано сутність нормативно-правового механізму державного регулювання ринкових земельних відносин.
Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення публічного регулювання ринку землі в Україні як важливої частини земельної реформи – від її початку до сучасної фази.
Автор наголосив на пріоритетності завдання раціоналізації та унормування діяльності органів державної влади в земельній сфері в період її реформування та впровадження ринку землі, важливості своєчасного оновлення та систематичного вдосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання ринку землі загалом, зокрема економічного обігу землі, діяльності державних органів влади всіх ланок, взаємовідносин держави та суб’єктів земельного ринку.
Здійснено огляд ключових юридичних актів, ухвалених у процесі реформування. Особливу увагу приділено законодавству, ухваленому після ратифікації Верховною Радою України та Європейським парламентом 16 вересня 2014 року Угоди про
асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Під час огляду розкрито головний зміст норм, якими фактично впроваджуються ринкові земельні відносини та завершується земельна реформа.
Поряд із цим автор наголошує на ролі та значенні продовження законотворчої діяльності держави з вказаних питань і зазначає, що прискорення та успішність завершення земельної реформи значною мірою залежатимуть також від зусиль
уряду, який повинен створити організаційні передумови для функціонування ринку земель у визначеному форматі.
