Abstract:
Основним завданням держави як управлінського механізму є створення загального та єдиного інформаційного фонду з повноцінно достовірних, захищених та поновлюваних даних про безпосередніх суб’єктів підприємницької діяльності, що передбачає можливість забезпечення права кожної особи на достовірну інформацію щодо діяльності зареєстрованих суб’єктів господарювання та здійсненої ними підприємницької діяльності, що не забороняється законом.
Натепер в Україні функціонує більше 135-ти державних реєстрів, що перебувають у власності більше 40-ка державних органів влади. Визначити повністю кількість державних реєстрів неможливо у зв’язку з відсутністю всезагального та об’єднаного ресурсу, що містив би інформацію про наявні державні реєстри, а також невизначеністю законодавчо самого поняття «Державний або Національний реєстр».
Державний електронний інформаційний ресурс, виходячи з різних нормативних баз та технологій, являє собою систематизовану інформацію, що доступна завдяки інформаційним технологіям, право на володіння, використання або розпорядження якою належить державним органам, а також інформація, створення якої передбачено законодавством та яка обробляється фізичними або юридичними особами.
Виходячи з попереднього поняття, ми можемо сформулювати визначення державного реєстру: це автоматизована система обліку інформації про осіб, майно, документи, яка регулюється державними органами для реалізації своїх функцій.
Фінансування більшості державних реєстрів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що становить досить вагому частку витратної частини бюджету. Більшість державних реєстрів розміщено на власних технологічних майданчиках, але у зв’язку з високою вартістю модернізації центрів обробки даних більшість державних органів застосовують застаріле обладнання та в майбутньому потребуватимуть комплексної технологічної модернізації, що знову буде здійснюватися за рахунок державного бюджету.
