Abstract:
У статті досліджено деякі аспекти правового регулювання транскордонних розрахункових відносин. Визначено, що специфіка міжнародних розрахункових відносини обумовлена різними чинниками. По-перше, міжнародні розрахункові операції становлять основу міжнародної фінансової системи. По-друге, за допомогою міжнародних розрахункових відносин можуть виконуватись міжнародні комерційні контракти, відображаючи специфіку взаємовідносин як між учасниками зовнішньоекономічної угоди, так і між банком та його клієнтом. Крім того, розрахункові відносини можуть бути підставою для подальших грошових операцій (договір банківського рахунку) або опосередковувати процес передачі цінностей від однієї особи до іншої на умовах повернення (договір позики або кредиту).
Акцентовано увагу на тому, що глобалізаційні та інтеграційні процеси впливають на регулювання економічних відносин та розвиток міжнародної фінансової і банківської системі. Такий вплив відбувається шляхом поєднання субстантивного та колізійного методів регулювання. Уніфікація матеріально-правових норм тісно пов’язана з діяльністю неурядових організацій, що спрямована на узагальнення практики ділового обігу, вивчення й систематизацію сформованих звичаїв, формулювання стандартних (типових) форм договорів у сфері міжнародних розрахунків. Констатовано, що окремі форми міжнародних розрахунків врегульовано за допомогою міжнародних актів, у яких матеріально-правове регулювання має переважне значення.
Національне законодавство деяких країн представлено спеціальними колізійними прив’язками, які застосовуються до грошових зобов’язань. Відсутність у національному праві подібних колізійних принципів може ускладнювати процес вибору застосовної правової системи та потребує належного регулювання
