Короткий опис (реферат):
У статті наголошено на тому, що в теорії адміністративного права об’єкт здебільшого розглядається як елемент формального складу адміністративно-правових відносин. Як вважають провідні вчені-адміністративісти, об’єктом адміністративно-правових відносин є те матеріальне або нематеріальне благо, на використання чи охорону якого спрямовано суб’єктивні права та юридичні обов’язки учасників адміністративно-правових відносин. Це блага матеріальні або нематеріальні, а також певні дії, заради яких суб’єкти вступають в адміністративно-правові відносини. Права
людини й громадянина є об’єктом адміністративного права, оскільки вони є природними та (або) закріплені в Конституції, інших законах України та міжнародних основоположних нормативно-правових актах, які ратифіковані Верховної
Радою України. Згідно з цим, незаперечним правом будь якої особи, що перебуває під юрисдикцією України, є право на життя і здоров’я. Визначено, що Міжнародне гуманітарне право не містить заборони на ведення війни, цю заборону містять інші норми міжнародного права. Міжнародне гуманітарне право застосовується лише в разі збройного конфлікту та створено державами саме для того, щоб накласти певні рамки на насильство під час війни, обмежити страждання, захистити жертв війни. З’ясовано, що Міжнародне гуманітарне право не забороняє застосовувати зброю задля виведення комбатантів зі строю шляхом вбивства, поранення чи нанесення важких психологічних травм у бою. Комбати будь-якої сторони конфлікту мають право безпосередньо брати участь у військових діях. Міжнародне гуманітарне право
забороняє застосування військової сили щодо не комбатантів та цивільних осіб. Зроблено висновок, що права і свободи людини та громадянина в умовах збройних конфліктів в Україні як об’єкт адміністративно-правового забезпечення – це
нематеріальні (життя, здоров’я, честь, гідність тощо) та матеріальні (харчування, житло, одяг, фінанси тощо) цінності, які, відповідно до наданої компетенції, в процесі надання адміністративних послуг та виконавчої діяльності надаються суб’єктами публічної адміністрації особам, що постраждали внаслідок збройного конфлікту.