Короткий опис (реферат):
Різниця в розумінні термінів та національні особливості врахування й адаптації міжнародної редакції Цілей сталого розвитку можуть призвести до викривлення фінальної цілі та дисбалансу розвитку. На прикладі Цілі сталого розвитку 3
у статті показано вплив коректного розуміння філософії та завдань Цілей сталого розвитку і, як наслідок, логічну структуру керівних документів для досягнення завдань та індикаторів Цілей сталого розвитку, яка могла бути застосована.
Резолюція про затвердження Цілей сталого розвитку на період до 2030 року ухвалена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй на 70-й сесії. Для досягнення Цілей сталого розвитку Україна здійснюватиме нові програми і проєкти,
які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість. Цілі сталого розвитку слугуватимуть загальною основою для подальших перетворень в Україні.
Міжнародний підхід до проєктування та складу Цілей сталого розвитку (ЦСР) схожий на компас для глобального співтовариства країн. Упровадження Цілей сталого розвитку значить, що країни будуть розробляти національні стратегії та програми розвитку відповідно до запропонованої структури Цілей сталого розвитку.
Національне та міжнародне законодавство, системи впровадження були порівняні та проаналізовані, щоби побачити, чи є різниця між міжнародним і українським національним тлумаченням, що може призвести до неправильного сприйняття
під час розроблення та впровадження національних програм.
У національній редакції Проєкт національної стратегії сталого розвитку України до 2030 року містить іншу систему цілей. Ціль 3 має назву «Стратегічна ціль – подолання бідності та скорочення нерівності, зокрема ґендерної», підзавдання, які
називаються «операційна ціль», а в міжнародній редакції назва – «Забезпечити здоровий спосіб життя та сприяти добробуту для всіх у будь-якому віці». Така термінологічна відмінність не має особливого значення, проте зовсім різні завдання,
які є під цим номером, та геть інша композиція «завдань» та «індикаторів» створюють чималі труднощі щодо зіставлення національних і міжнародних цілей.
Національна система потребує вдосконалення, усі законопроєкти повинні бути перевірені на відповідність Цілям сталого розвитку, дотримання принципів і виконання завдань.
