Аннотации:
Мовні імперативи української громадянськості найповніше заявляють про себе в період формування нації та її культури, відродження національних традицій. У переломні моменти національного розвою вони демонструють перезавантаження влади через призму усталених історично моральних приписів.
Становлення сучасної України як демократичної правової держави передбачає формування нової моделі взаємодії влади з громадськістю, утвердження в державному управлінні моделі публічного управління та адміністрування, побудову
діалогової системи зв’язків із населенням на основі довіри, конструктивного партнерства. Результативність ефективної співпраці влади й громади значною мірою залежить від створення управлінською елітою власного позитивного іміджу, від її
професіоналізму в застосуванні сучасних PR-технологій, зокрема у використанні мовно-комунікативних моделей.
Мова сучасної української еліти, зокрема політичної, формує й пропагує імперативи відповідної політичної діяльності. На основі осмислення обраних мовно-комунікаційних моделей національна спільнота, її провідні верстви можуть
свідомо і цілеспрямовано впливати на процеси українського культуротворення, реалізовувати стратегію оновлення національної культури, формування духовних цінностей, здійснювати національну соціалізацію українського громадянського
суспільства, нових поколінь
