Аннотации:
У статті представлені результати експертного висновку авторів про систему моніторингу й оцінювання «Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року». На основі методики М. Савви досягнуто мети проведеної експертної оцінки й обґрунтовано авторський погляд на здатність розділу обласної стратегії, що стосується моніторингу та оцінювання, служити інструментом виявлення створених у результаті реалізації стратегії цінностей та засобом змін у разі різниці між очікуваними та наявними результатами.
Наголошено, що обрана методика не передбачає оцінку виконання стратегії, вона спрямована лише на оцінку змісту розділу стратегії щодо моніторингу й оцінки. Виокремлено головні питання експертної оцінки: чи можна адекватно оцінити результативність стратегії за передбаченими у її розділі, що стосується моніторингу й оцінювання, показниками для виявлення створеної цінності у сферах, передбачених стратегією; чи враховує розділ стратегії, що стосується моніторингу й оцінювання, особливості території, для якої стратегія розроблена; чи передбачає розділ стратегії, що стосується моніторингу й оцінювання, моніторинг та оцінювання: розвитку громадянського суспільства території, для якої стратегія розроблена, відкритості органів влади відповідної території; чи присутні в розділі, що стосується моніторингу
й оцінювання, підстави для участі громадян в моніторингу та оцінюванні результативності стратегії; чи розміщуються у відкритому доступі результати моніторингу і оцінювання стратегії; чи присутні в системі моніторингу і оцінювання
корупціогенні фактори.
Обґрунтовуються й наводяться рекомендації стосовно доповнення або зміни тексту (фрагментів тексту) стратегії та її індикаторів. До того ж кожен з індикаторів детально аналізується.
У результаті дослідження виявлено, що загалом визначені стратегічні цілі та індикатори відображають стратегічне бачення Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року. Особливості території, для якої розроблена стратегія, беруться до уваги і зазначаються як в стратегічному баченні, так і в стратегічних цілях. А втім, взагалі не згадується моніторинг і оцінювання відкритості органів влади та розвитку громадянського суспільства території, для якої розроблена стратегія; частково присутні в системі моніторингу й оцінювання підстави для участі громадян у моніторингу та оцінці результативності стратегії. Стосовно корупціогенних факторів, то вони присутні в індикаторах, які не мають однозначних вимірюваних показників, зокрема: створення сприятливих умов для регулювання ведення бізнесу, зменшення диференціації у наявних доходах населення, зниження рівня бідності, підвищення соціальної справедливості.
На підставі результатів моніторингового дослідження доводиться важливість залучення громадян у реформу децентралізації для удосконалення інструментів моніторингу й оцінювання стратегій та засобів змін у разі різниці між очікуваними та здобутими результатами.
