Аннотации:
У межах теорії держави і права як фундаментальної науки та навчальної дисципліни здійснюється, зокрема, розроблення питань прикладного характеру, таких як юридичне тлумачення і застосування права. Водночас ці розроблення мають універсальний характер і не враховують особливостей тієї чи іншої галузі права. Отже, необхідним є визначення галузевих особливостей і вивчення того, як вони впливають на процес здійснення інтерпретаційної діяльності, що є метою статті. Варто зазначити, що дослідження вказаного питання частіше здійснюється в межах
публічних галузей права, саме тому в статті зосереджено увагу на особливостях тлумачення в системі приватного права, зокрема цивільного, сімейного, господарського права. У роботі досліджено та визначено особливості приватно-
правових галузей права, що обов’язкові для врахування під час тлумачення і мають бути предметом пильної уваги з боку інтерпретаторів, а саме: використання стійких юридичних конструкцій (рівносторонніх правовідносин, договірних, захисних правовідносин); значна кількість диспозитивних норм за відсутності чіткого механізму виявлення і виокремлення їх від імперативних норм; різноманітність регульованих правовідносин, широка сфера дії; можливість використання загальних норм цивільного права для регулювання будь-яких відносин, що входять у приватноправову сферу, якщо із цього приводу відсутні прямі приписи спеціального законодавства; використання значної кількості оцінних понять; дуалізм приватного права; об’єктами тлумачення виступають не тільки нормативно-правові акти, а інди-
відуальні акти (договори, заповіти, статути); правове регулювання здійснюється за двома основними групами учасників: юридичні та фізичні особи; використання аналогії закону або права; надання значення джерела права звичаям.
Враховуючи визначене вище, автор наголошує на тому, що є нагальна потреба у виробленні на основі методів, принципів як теорії права, так і приватноправових галузей права, на підставі аналізу значних масивів нормативного матеріалу чітких системних підходів для розв’язання проблем юридичного тлумачення щодо зазначених галузей права.
Цей напрям діяльності є перспективним і дасть змогу підвищити ефективність не тільки правозастосовної діяльності, а, що не менш важливо, правотворчої.
