Аннотации:
У статті наголошено, що явище декаплінгу в контексті забезпечення збалансованого еколого-економічного розвитку аграрного бізнесу набуває великого значення і привертає останнім часом до себе все більшу увагу міжнародних організацій,
науковців та уряду. Уточнено змістовий складник поняття декаплінгу та висловлено авторську думку щодо його трактування за результативним підходом. Проаналізовано види декаплінгу залежно від факторів впливу, а саме: декаплінг за
ресурсними факторами (resource decoupling), тобто за природоємністю; декаплінг за факторами впливу на довкілля (impact decoupling) – за екологоємністю. Констатовано, що в Україні прийнято низку стратегічних документів і законів, які ство
рюють підвалини для державного регулювання явища декаплінгу в процесі трансформаційних перетворень з «озеленення»
аграрного бізнесу, проте дотепер бракує дієвого механізму, який би забезпечив збалансований еколого-економічний розвиток аграрного бізнесу на середньо- та довгострокових часових горизонтах. Встановлено відсутність усталеності думок науковців щодо трактування змістового складника поняття «механізм державного регулювання явища декаплінгу в аграрному бізнесі». Запропоновано авторське бачення трактування поняття механізму державного регулювання явища декаплінгу в аграрному бізнесі за інтегративним підходом, який дав змогу об’єднати в ціле раніше розрізнені частини й елементи державного регулювання аграрного сектору економіки. Доведено потребу в модернізації механізму державного регулювання явища декаплінгу в аграрному бізнесі. Визначено вектори та розроблено практичні рекомендації щодо модернізації механізму державного регулювання явища декаплінгу в процесі трансформаційних перетворень з «озеленення» аграрного бізнесу. В межах Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року запропоновано модель механізму державного регулювання явища декаплінгу в аграрному бізнесі
