Abstract:
У статті здійснено аналіз концепцій ризикоорієнтованої системи податкових перевірок, серед яких є концепції українських і зарубіжних вчених, у результаті чого встановлено, що дослідники недостатньо уваги приділили саме концептуальним засадам даної системи та її адміністративно-правовому розумінню. У результаті аналізу доведено, що характерними тенденціями наукових тлумачень досліджуваного терміна є твердження про ризикоорієнтовану систему
податкового контролю як про систему діагностики державними податковими органами податкової платоспроможності платників податків, а також твердження про те, що ризикоорієнтована система податкового контролю є інструментом ідентифікації недоліків побудови системи адміністрування податків. Визначено, що основною сутністю ризикоорієнтованої системи податкового контролю є інформування платника податків про виявлені ризики, яке спрямоване
на забезпечення профілактичних заходів та попередження потенційних порушень податкового законодавства, а також можливість превентивного врегулювання питань, що виникають у процесі взаємодії платників податків з податковими
органами. У статті показано, що термін «ризикоорієнтована система податкового контролю» базується на дефініції «податковий ризик» і є похідним від останнього. Наведено авторське твердження поняття «ризикоорієнтована система податкового контролю» як фінансово-економічного феномену крізь призму адміністративно-правового осмислення, що представлене як модель взаємодії між суб’єктами оподаткування, в основі якої закладено права і обов’язки таких суб’єктів щодо застосування законодавства з метою зменшення потенційних ризиків вчинення правопорушень у сфері оподаткування. Визначено, що результатом функціонування даної системи є адміністративно-правові наслідки виявлення ризикових платників податків у системі здійснення перевірок органами податкового контролю у процесі
забезпечення мінімізації ризиків у процесі сплати податків суб’єктами господарювання.
