Abstract:
У статті досліджено доброчесність у гуманітарній сфері діяльності виконавчої гілки державної влади як індикатор ефективності та верховенства публічного права. Встановлено, що духовність для публічної адміністрації означає розширення відповідальності як відносно самих себе, так і стосовно інших громадян, їхніх спільнот. Зріз цієї якості у вигляді верховенства права та доброчесності актуальні для цієї адміністрації, її ефективності в гуманітарній сфері суспільних відносин у силу важливості та чутливості для прав людини тих питань, яких стосується управлінська діяльність. На рівні політики і комунікації виконавчої гілки державної влади з населенням актуальні гуманістичні цінності становлять суть ідеологічної роботи. Експлікація домінуючої ідеології відбувається у вигляді зрозумілих ідеологем – доброчесності, верховенства права, загальнолюдських цінностей і законності, справедливості, рівності, єдності прав та обов’язків і т. п. Наголошено, що справжніми викликами для доброчесності публічної адміністрації стають
вирішувані нею завдання у правових відносинах з охорони здоров’я, регулювання ринку фармацевтичних препаратів, соціального забезпечення і захисту громадян, а також створення, підтримання в належному стані та розвитку соціальної інфраструктури. Належна робота за цими напрямами зумовлена потребами людини у критично важливих для неї благах, без отримання яких вона не виживає й не розвивається. Другим аспектом стають фактичні можливості з акумулювання потрібного обсягу коштів за наслідками реалізації економічного блоку функцій. Третій чинник являє собою варіанти правильного розподілу накопичених коштів. Вирішальними у цих взаємозв’язках стають виключно доброчесні мотиви і компетентність як важливі сутності практичної дії ідеї верховенства права в діяльності публічної адміністрації з утримання від реалізації приватних інтересів за рахунок публічних інтересів, задоволення яких знаходиться в межах її компетенції та юрисдикції.
