Аннотации:
У статті зазначено, що публічний договір суттєво відрізняється від усіх інших видів договорів у цивільному праві, щонайменше тому, що зазвичай не має письмової форми, а згода на його укладення посвідчується не проставлянням відповідного реквізиту на документі – підпису, а мовчазною згодою. Причому така згода є легальною лише в тому разі, якщо всі істотні умови публічного договору є прийнятними обома сторонами. Наголошено на тому, що ці та інші особливості зумовлюють необхідність більш детального вивчення змісту публічного договору, зокрема в частині визначення істотних умов останнього. Тому метою цього дослідження визначено необхідність з’ясування істотних умов конкретних видів публічних договорів та встановлення особливостей їх визначення.
У результаті проведеного дослідження автором було встановлено наступні особливості визначення істотних умов публічного договору. По-перше, істотні умови публічного договору завжди стосуються товару, який може мати матеріальну форму та являти собою як певний продукт, так і мати нематеріальну форму, в тому числі внаслідок виконання певного обсягу роботи чи надання послуг. По-друге, основною істотною умовою публічного договору є його предмет – товар або безпосередньо той результат, що отримує інша сторона договору від підприємця. По-третє, істотні умови публічного договору можна охарактеризувати як достатньо абстрактне юридичне явище, оскільки, на відміну від істотних умов інших видів цивільно-правових договорів, ці умови не визначені в нормах цивільного законодавства. По-четверте, істотні умови публічного договору є усталеною правовою конструкцією,зважаючи на те, що не можуть бути змінені протягом того часу, коли такий договір укладено принаймні з однією особою, що не віднесена законодавством до пільгових категорій осіб. По-п’яте, істотні умови зазвичай визначаються в односторонньому
порядку стороною публічного договору – підприємцем, а інша сторона лише погоджується з ними, результатом чого стає укладення публічного договору.
