Аннотации:
У статті проаналізовано окремі аспекти розвитку соціального капіталу в Україні в умовах глобалізаційних викликів. Досліджено наукові підходи до дефініції «соціальний капітал». Підкреслено, що незважаючи на визнані науковим співтовариством концепції соціального капіталу авторитетних західних науковців, це поняття є полісемантичним й має розпливчасту природу. Через розмитість даного поняття дослідники здійснюють його вимір різними способами залежно від контексту дослідження. Запропоновано розглядати поняття «соціальний капітал» як певний суспільний ресурс, що передбачає врахування і соціальних відносин (у тому числі соціально-трудових), і певних індикаторів соціального розвитку країни (народжуваність, рівень освіти, стан здоров’я населення, зайнятість суспільно корисною діяльністю тощо).
Безпосереднім предметом дослідження даної статті є вплив глобалізації на соціальний капітал у формі соціально-трудових відносин. Названо основний глобалізаційний ризик сучасного розвитку українського суспільства – суттєве зменшення чисельності економічно активного населення. Підкреслено, що ця тенденція набула небезпечного характеру. Аналізуються причини, що її спровокували. Серед них – безробіття, низька оплата праці, розширення відритості економіки, зростаюча мобільність робочої сили, недоліки вітчизняної системи освіти. Зазначено, що особливо негативну роль у цьому процесі відіграє політика окремих європей-ських країн щодо залучення іноземних «гастарбайтерів».
Запропоновано систему заходів протидії негативним тенденціям, зокрема, створення нових робочих місць в реальному секторі економіки, розвиток соціальної інфраструктури, впровадження державних програм (держзакупівель), спрямованих на підтримку вітчизняного виробника, економічні реформи тощо. Підкреслено необхідність посилення законодавства до підприємств, які штучно доведено до банкрутства аж до реприватизації або націоналізації
