Abstract:
Наукова стаття присвячена висвітленню законності й обґрунтованості рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час допуску до конкурсу Верховного Суду. Проаналізовано закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про вищу освіту», а також рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, наприклад, № 148/вс-18 від 16 жовтня 2018 р.
Обґрунтовано, що стажем наукової роботи є професійна діяльність особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій
установі України, або в аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави.
Доведено, що неправильне застосування законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про вищу освіту» у рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії суддів призводить: а) до порушення статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; б) порушення принципів діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, як-от верховенство права, законності, достовірності, обґрунтованості
