Abstract:
Проаналізовано підходи щодо визначення змісту та функцій соціальної реклами в
державно-управлінських комунікаціях. Обґрунтовано можливість вивчення соціальної реклами у державно-управлінських комунікаціях з позицій системного підходу.
Досліджено функціонування соціальної реклами у розрізі таких складових комунікативної системи державного управління, як: 1) підсистема суб’єктів комунікації;
2) технологічна підсистема; 3) технічна підсистема; 4) семіотична підсистема. На цій
основі виокремлено та проаналізовано: суб’єкти, технології, технічні та семіотичні
засоби комунікації в державному управлінні, що відбувається з використанням соціальної реклами. Продемонстровано, що використання такого методологічного підходу дозволить в умовах реального комунікативного простору виявити фактори, що впливатимуть на ступінь ефективності використання соціальної реклами в системі державно-управлінської комунікації.
