Abstract:
Ця стаття присвячена опису, аналізу та узагальненню особливостей організації і тактики кавалерійських частин армій античних держав Північного Причорномор’я: Ольвії, Херсонесу, Боспору. Автор упевнений, що основою збройних сил цих держав було громадянське ополчення – вільні, економічно незалежні землевласники, наділені найширшим обсягом політичних і соціальних прав чоловіки – повноправні громадяни. В монархічному Боспорі поширилася практика залучення значної кількості найманих контингентів, що утримувалися за рахунок прибутків царської скарбниці та спеціального прямого
податку. З контингентами важкоозброєної піхоти – гоплітами або мечниками-тюреофорами взаємодіяла
кіннота. В класичний та елліністичний періоди в складі античних армій Північного Причорномор’я були
представлені контингенти легкої (стрілки-токсоти) та важкої (аконтісти та списоносці) кінноти. У римський період принаймні на Боспорі фіксується формування загонів катафрактної кінноти, зразком для якої слугувало озброєння і тактика сарматської кочової знаті аспургіан, сіраків, аорсів тощо.
