Аннотации:
Статтю присвячено питанням ґенези і актуального теоретико-методологічного стану теорія доказів вітчизняного кримінального процесу.
Об’єктом історико-теоретичного аналізу обрано теоретичні конструкти вітчизняної процесуальної науки, які складають зміст доробку українських вчених, узятого в хронологічних рамках 1922-2015 рр., а предметами – питання структури теорії доказів, понятійного апарату та її теоретико-методологічних основ. У результаті в статті робиться загальний висновок про потребу побудови нової теорії доказування, ґрунтованої на здобутках сучасного наукового знання, а одним із магістральних напрямів дальшого розвитку теорії доказування може стати опанування проблем доказування в українському кримінальному процесі на основі фундаментальної категорії «діяльність».
