Архетипові проекції в іконографії українських вишитих весільних рушників Середньої Наддріпрянщини ХІХ-початку ХХ століть

Abstract

Семантика композиційних елементів орнаменту вишивки досліджується у контексті світової, слов`янскої міфології, українського фольклору. Поєднання архетипових образів чоловічого та жіночого начал в іконографії українських ритуальних рушників розглядається як втілення духовної цілісності, що підіймає український традиційний вишитий рушник з рівня синтетичного декоративного мистецтва на рівень народного мистецтва, в якому цілісність світобачення виникає як результат канонічно закріпленої традиції взаємодії між світом і людиною