Abstract:
Запроваджений у Царстві Польському 1818 р. закон про річкові/водні пререпра-ви і збори, що стягувались на них, чітко демонструє тенденції польської адміністрації першої половини ХІХ ст. кардинально модернізувати цю частину транспортної системи. Справа була дуже важливою для Царства Польського як під час Віденського Конгресу та конституційної епохи, так і в часи Паскевича, після поразки Листопадового повстання. Хоча новий закон був добре підготовленим і продуманим, із самого початку його за-стосування стало очевидним, що деякі позиції необхідно змінити або покращити; з іншого боку, деякі питання не було необхідності згадувати в тексті закону. Слід також визнати, що закон демонструє високий рівень “догляду” за кіньми, що мав місце на той час у Польщі і, безперечно, був основною причиною того, чому у жовтні 1821 р. деякі державні органи стали інтенсивно цікавитися покращанням утримання підходів/мостів, що вели до річкових/водних переправ.З плином часу стало все більше помітно, що деякі зміни в законодавстві не змогли утримати всю систему на належному рівні ефективності. Це особливо проявилося у се-редині 1850-х рр., що змусило запровадити нову систему нагляду, переданого місцевим начальникам округів.
У цілому ж систему, не зважаючи на деякі явні проблеми з належним підтриманням і оподаткуванням річкових/водних переправ у Царстві Польському часу Віден-ського Договору, конституційного періоду та режиму Паскевича, а також з ураху-ванням їх модернізації, можна оцінити позитивно
