Соціальні мережі як чинник інформаційного стресу та тривожності у підлітків під час воєнного стану

Abstract

Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає у доповненні, поглибленні наукових знань та теоретичних відомостей в кількох галузях: психології медіа та інформаційного стресу, вікової психології, психології кризових станів. А саме: актуалізації та структуруванні інформації щодо психологічних ресурсів особистості підлітків в умовах воєнного часу; поглибленні розуміння механізмів, за допомогою яких соціальні мережі (як основний канал поширення інформації серед підлітків, часто неперевіреної та травмуючої) впливають на психологічний стан дітей та стають джерелом тривожності та стресу, а не лише комунікативним інструментом; внесення внеску у теорію інформаційного перевантаження (Information Overload Theory), розширюючи її застосування на специфічний контент військового конфлікту; у розширенні та уточненні впливу унікальних та недосліджених військових стрес-факторів на психологічний стан (включаючи когнітивний та емоційний компонент) підлітків які є вразливою віковою групою через незавершене формування психіки, особистості підлітка, психологічної стійкості, активного процесу соціалізації; створення теоретичної основи для розуміння того, як вплив соціальних мереж модифікують традиційні механізми адаптації підлітків до кризових ситуацій; розширення знань про непрямі (опосередковані) наслідки контенту в умовах війни на психологічне здоров’я цивільного населення; надання теоретичного підґрунтя для розробки нових концепцій (чи модифікації існуючих, наприклад, моделі Травматичного стресу), які б враховували вплив дистанційного травмування (vicarious traumatization) через медіа-контент. Практична значущість роботи Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані практичними психологами та працівниками психологічних служб, держслужбовцями у корегуванні інформаційної політики, впровадженні едукаційних програм або підручників, інформаційних компаній із медіа грамотності, роботі з підлітками, які знаходяться у кризі, під впливом соціальних мережах під час воєнного стану; було вперше системно дослідженно взаємозв’язок між інтенсивністю використання соціальних мереж, характером споживання контенту (новин та військового контенту) та специфічними формами тривожності та стресу в українських підлітків в умовах повномасштабного воєнного стану; аналіз джерел ресурсу (копінг-стратегій) які підлітки використовують в умовах кризи та для зниження інформаційного стресу; на основі отриманих даних про вплив контенту пов’язаного з воєнним контентом фахівці з психічного здоров’я можуть взяти їх за основу при розробці нової моделі або діагностичного інструментарію для оцінки інформаційного стресу та медіатривожності, виду тривожності яка є недостатньо досліджена та специфічним різновидом тривоги; встановлення достовірних кількісних та якісних залежностей (кореляцій), між обсягом і типом контенту військового контенту та рівнем психоемоційного стану та психоемоційних порушень (соматичних симптомів, ознак інформаційної тривожності, ПТСР-подібні симптоми).