Психологічна резильєнтність до робочих навантажень працівників сфери гостинності

Abstract

Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей працівників заміського відпочинкового комплексу, визначення детермінуючих чинників їхньої резильєнтності та розробка практичних рекомендацій щодо покращення їхнього професійного психологічного благополуччя. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: 1. Провести теоретичний аналіз концепцій стресостійкості, резильєнтності, копінг поведінки в стресових ситуаціях, мотиваційної структури, емоційного інтелекту та професійного вигорання. 2. Дослідити вплив міжособистісних комунікацій на психологічні особливості працівників сфери гостинності. 3. Розробити логістику емпіричного дослідження, застосовуючи валідні психодіагностичні методики. 4. Провести порівняльний аналіз результатів між працівниками заміського відпочинкового комплексу в залежності від кількості міжособистісних комунікацій. 5. Розробити практичні рекомендації для покращення психологічного благополуччя працівників сфери рекреації. Для виконання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: − теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння; − емпіричні: тестування, опитування; − методи математичної статистики: аналіз середніх значень, t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз за Пірсоном. Теоретична значущість роботи. Отримали подальшої розробки питання стресостійкості, вибору копінг стратегій в стресових ситуаціях, мотивуючих чинників, емоційного вигорання працівників сфери гостинності, а також ролі емоційного інтелекту як превентивного чинника від професійного вигорання та зниження задоволеності роботою. Практична значущість роботи. Результати дослідження сприятимуть розробці програм з психологічної підтримки працівників сфери гостинності, що дозволить їм адаптуватися до психосоціальних ризиків на робочому місці для забезпечення особистісного психологічного благополуччя в професійному середовищі та підвищення професійної ефективності, якості наданих послуг і задоволеності клієнтів.