Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/8238
Назва: Забезпечення незалежності та ефективної діяльності Національного антикорупційного бюро України та інших слідчих органів України
Автори: Тертишник, В. М.
Ключові слова: слідчий
детектив
НАБУ
ефективність розслідування
незалежність слідчого
процесуальна самостійність слідчого
функції прокурора
незалежність прокурора
Дата публікації: 25-вер-2025
Видавництво: Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика.
Бібліографічний опис: Тертишник В. М. Забезпечення незалежності та ефективної діяльності Національного антикорупційного бюро України та інших слідчих органів України. Український політико-правовий дискурс. 2025. Вип.14.
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовані колізії що виникають в процесі перманентних реформ діяльності слідчих й антикорупційних органів, проблеми незалежності та процесуальної самостійності слідчих та прокурорів. САП, відновлюючи свою виключну компетенцію щодо нагляду за законністю діяльності слідчих НАБУ, має отримати також компетенцію щодо нагляду за законністю в діяльності слідчих ДБР, але лише у справах, щодо злочинів, які вчинені прокурорами. Детективи НАБУ мають зосередитись на протидії політичній корупції, а для цього щонайменше НАБУ має бути виведено із підпорядкування Кабінету Міністрів України та отримати максимально можливу незалежність від законодавчої влади. На основі слідчих Національної поліції пропонується створити – Державне агентство розслідувань (ДАР), посилюючи незалежність даного органу від органів місцевого самоврядування, де непочатий край роботи з проблемами тендерів та «відкатів». Необхідно скасувати процесуальний інститут дачі прокурором обов’язкових до виконання вказівок слідчому, залишаючи достатніми для забезпечення законності компетенції прокурора щодо скасування незаконних рішень слідчого. В Конституції України визначити, що Прокуратура виконує в державі функцію нагляду за забезпеченням верховенства права в державі і суспільстві. Процедура призначення Генерального прокурора на посаду, має мінізувати можливості впливу на нього з боку інших гілок влади та їх посадових осіб, а також боку політичних партій та їх коаліцій. Верховною Радою України не повинна мати права відправляти Генерального прокурора у відставку з підстави «недовіри». Примусове відправлення у відставку Генерального прокурора та керівників слідчих органів та має бути допустимим лише в порядку імпічменту. Необхідно закріпити в Конституції України та реалізації в галузевому законодавстві, наряду з засадою верховенства права, таких принципів діяльності прокуратури, слідчих та інших правоохоронних органів, як людяність, презумпція добропорядності людини, процесуальна самостійність та незалежність слідчого, прокурора, експерта, доповнити КПК України ст. 351-3 «Перешкоджання діяльності слідчого».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/8238
ISSN: 3041-2110
Розташовується у зібраннях:Кафедра правоохоронної діяльності



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.