Особливості міжнародного договору як джерела права соціального забезпечення

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей міжнародного договору у системі джерел права соціального забезпечення. За змістом дослідження автори обгрунтовують, що міжнародні договори є системним правовим явищем у ієрархічній структурі джерел права соціального забезпечення. Доведено, що ключова роль у системі джерел права соціального забезпечення належить міжнародним договорам у сфері соціального захисту, оскільки вони своїм змістом визначають засади співробітництва та партнерства України з іншими державами у соціальній сфері та сприяють розвитку міжнародно-правового регулювання у сфері соціального забезпечення. Встановлено, що міжнародні договори покликані розвивати та поглиблювати норми Конституції України з питань соціального захисту та виступають міжнародно-правовим базисом розвитку внутрішнього законодавства про соціальне забезпечення. Автори досліджуючи місце міжнародного договору в системі джерел права соціального забезпечення підкреслюють на необхідності враховувати такі їх особливості: 1) укладаються виключно за умови, якщо не суперечать нормам Конституції України; 2) формулюють та закріплюють систему міжнародних соціальних стандартів, які виступають своєрідними міжнародним соціально-правовим орієнтиром розвитку внутрішнього законодавства про соціальне забезпечення; 3) підпорядковуються нормам Конституції України з питань соціального забезпечення; 4) мають вищий рівень легітимності порівняно з іншими актами національного законодавства (крім Конституції України); Грунтуючись на наведених у статті положеннях автори приходять до висновку, що міжнародний договір у праві соціального забезпечення це специфічний акт, укладений у письмовій формі за участю двох або більше держав та/ або інших інститутів міжнародного права, що регулюється міжнародним правом та спрямований на регламентацію відносин із соціального забезпечення.