Соціальні мережі як інструмент маркетингових комунікацій в публічному управлінні

Abstract

У статті досліджується роль соціальних мереж як інструменту маркетингових комунікацій у публічному управлінні. Розкрито значення цифрових платформ для взаємодії органів влади з громадянами, а також висвітлено переваги та виклики, що виникають у процесі їх використання. Соціальні мережі стали ключовим каналом поширення інформації, мобілізації гро- мадськості та формування громадської думки. Вони дозволяють державним установам швидко та ефективно комунікувати з різними категоріями населення, сприяючи відкритості, прозорості та підвищенню рівня довіри до влади. У роботі проаналізовано основні функції соціальних мереж у публічному управлінні, серед яких інформативна, комунікаційна, кризова, демократична, іміджева, освітня та мобілізаційна. Наведено приклади використання в Україні, що демонструють успішну інтеграцію цифрових комунікацій у державне управління. Окрему увагу приділено сегментації аудиторії та персоналізованому підходу до комунікації, що дозволяє ефективніше доносити інформацію до різних соціальних груп. Також у статті розглянуто потенційні виклики використання соціальних мереж, зокрема розповсюдження дезінформації, загрозу кібератак, можливі маніпуляції громадською думкою та проблеми з модеруванням контенту. Запропоновано рекомендації щодо покращення маркетингових комунікацій, які включають розробку стратегічного підходу до контенту, активне використання візуальних форматів, інтерактивні методи взаємодії, співпрацю з лідерами думок та впровадження ефективних механізмів боротьби з фейками. Зроблено висновок, що соціальні мережі є потужним інструментом публічного управління, який сприяє підвищенню ефективності державних комунікацій та зміцненню зв’язку між владою і громадянами. Однак для їхнього успішного використання необхідний комплексний підхід, що поєднує технологічні можливості, інформаційну безпеку та етичні стандарти комунікації. Результати можуть бути використані державними установами для розроблення ефективних стратегій комунікації у соціальних мережах, підвищення рівня взаємодії з громадянами, покращення іміджу публічного управління та впровадження інноваційних методів боротьби з дезінформацією.