Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/7799
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Дзюрах, Ю. М. | - |
dc.contributor.author | Шинкаренко, В. О. | - |
dc.date.accessioned | 2025-06-16T07:18:00Z | - |
dc.date.available | 2025-06-16T07:18:00Z | - |
dc.date.issued | 2025-06-16 | - |
dc.identifier.citation | Дзюрах Ю. М., Шинкаренко В. О. Соціальні мережі як інструмент маркетингових комунікацій в публічному управлінні. Публічне управління та митне адміністрування. 2025. №2 (45). С. 13-20. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2310-9653 | - |
dc.identifier.uri | http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/7799 | - |
dc.description.abstract | У статті досліджується роль соціальних мереж як інструменту маркетингових комунікацій у публічному управлінні. Розкрито значення цифрових платформ для взаємодії органів влади з громадянами, а також висвітлено переваги та виклики, що виникають у процесі їх використання. Соціальні мережі стали ключовим каналом поширення інформації, мобілізації гро- мадськості та формування громадської думки. Вони дозволяють державним установам швидко та ефективно комунікувати з різними категоріями населення, сприяючи відкритості, прозорості та підвищенню рівня довіри до влади. У роботі проаналізовано основні функції соціальних мереж у публічному управлінні, серед яких інформативна, комунікаційна, кризова, демократична, іміджева, освітня та мобілізаційна. Наведено приклади використання в Україні, що демонструють успішну інтеграцію цифрових комунікацій у державне управління. Окрему увагу приділено сегментації аудиторії та персоналізованому підходу до комунікації, що дозволяє ефективніше доносити інформацію до різних соціальних груп. Також у статті розглянуто потенційні виклики використання соціальних мереж, зокрема розповсюдження дезінформації, загрозу кібератак, можливі маніпуляції громадською думкою та проблеми з модеруванням контенту. Запропоновано рекомендації щодо покращення маркетингових комунікацій, які включають розробку стратегічного підходу до контенту, активне використання візуальних форматів, інтерактивні методи взаємодії, співпрацю з лідерами думок та впровадження ефективних механізмів боротьби з фейками. Зроблено висновок, що соціальні мережі є потужним інструментом публічного управління, який сприяє підвищенню ефективності державних комунікацій та зміцненню зв’язку між владою і громадянами. Однак для їхнього успішного використання необхідний комплексний підхід, що поєднує технологічні можливості, інформаційну безпеку та етичні стандарти комунікації. Результати можуть бути використані державними установами для розроблення ефективних стратегій комунікації у соціальних мережах, підвищення рівня взаємодії з громадянами, покращення іміджу публічного управління та впровадження інноваційних методів боротьби з дезінформацією. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Університет митної справи та фінансів | uk_UA |
dc.subject | соціальні мережі | uk_UA |
dc.subject | публічне управління | uk_UA |
dc.subject | маркетингові комунікації | uk_UA |
dc.subject | цифрові технології | uk_UA |
dc.subject | взаємодія з громадянами | uk_UA |
dc.subject | інформаційна безпека | uk_UA |
dc.subject | дезінформація | uk_UA |
dc.subject | стратегія комунікації | uk_UA |
dc.title | Соціальні мережі як інструмент маркетингових комунікацій в публічному управлінні | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | 2025/2(45) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
4.pdf | 332,33 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.