Розвиток людського потенціалу України в умовах IV промислової революції

Abstract

Розроблено концепцію державного регулювання розвитку людського потенціалу в умовах воєнної та післявоєнної економіки України. Узагальнено стратегічні напрями модернізації політики зайнятості, удосконалення цифрової освіти та забезпечення рівного доступу до інструментів розвитку для різних верств населення з урахуванням цілей відновлення економіки та її стійкого зростання. Розглянуто нормативний і поведінковий виміри розвитку людського потенціалу. Нормативний охоплює мобілізацію ресурсів, їх ефективний розподіл, розвиток інституційної, правової та фінансової підтримки, а поведінковий – акцентує увагу на соціальній взаємодії, мотиваційних аспектах, формуванні комфортного середовища та адаптації індивідуальних траєкторій розвитку до макроекономічних змін національного господарства, пов’язаних з наслідками повномасштабної агресії з боку Рф, а також з прогнозованими проблемами відновлюваного періоду. Запропонований підхід сприяє підвищенню рівня професійної мобільності, розвитку компетенцій, необхідних для економіки знань, та створенню умов для максимального розкриття потенціалу особистості в умовах цифрової трансформації. На основі аналізу основних напрямів впливу НТП на людський потенціал розроблено механізм підвищення якості людського потенціалу, що обгрунтовує необхідність системного підходу до управління цими процесами в умовах сучасних економічних викликів. Використання цієї моделі сприяє обґрунтованому прогнозуванню змін у структурі зайнятості, визначенню стратегічних напрямів розвитку системи освіти та підвищення кваліфікації, а 6 також формуванню політик підтримки працівників в умовах трансформаційного впливу технологій.