Please use this identifier to cite or link to this item:
http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/6770
Title: | Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців |
Other Titles: | Features of disciplinary responsibility of civil servants |
Authors: | Задоя, І. І. |
Keywords: | державна служба державні службовці службова дисципліна дисциплінарна відповідальність державних службовців дисциплінарний проступок дисциплінарні стягнення |
Issue Date: | 27-Sep-2024 |
Publisher: | Університет митної справи та фінансів |
Citation: | Задоя І. І. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців / І. І. Задоя // Правова позиція, № 2 (43), 2024. С. 106-110. |
Series/Report no.: | Правова позиція;№ 2 (43), 2024 |
Abstract: | У статті досліджено сутність поняття «дисциплінарна відповідальність державного службовця» як адміністративно-правової категорії. Наведено авторське визначення поняття «дисциплінарна відповідальність державного службовця». На підставі аналізу положень Закону України «Про державну службу», з’ясовано підстави притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. Виокремлено та охарактеризовано особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців порівняно з іншими видами відповідальності, що полягають у: 1) наявності спеціальної підстави притягнення до відповідальності: вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого законодавством; 2) наявності спеціального суб’єкта, уповноваженого приймати рішення про порушення дисциплінарного провадження, накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження; 3) законодавчому визначенні строку притягнення до дисциплінарної відповідальності: 6 місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку або 1 рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду; 4) законодавчому закріпленні процедури здійснення дисциплінарного провадження; 5) визначенні меж повноважень суб’єкта призначення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності; 6) закріпленні обмежувального терміну проведення дисциплінарного провадження: 45 календарних днів, з можливістю його продовжити, але не більш як до 60; 7) санкційній обмеженості спеціального суб’єкта, що полягає в праві накласти на державного службовця за один дисциплінарний проступок лише один вид дисциплінарного стягнення; 8) визначенні обмежувального строку для прийняття суб’єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, що складає 10 календарних днів з дня отримання пропозиції відповідної комісії або ж подання дисциплінарної комісії; 9) наданні права державному службовцю оскаржити до суду наказ (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення протягом 10 календарних днів після одержання його копії; 10) встановленні обмежувального строку дії дисциплінарного стягнення: 1 рік; 11) настанні негативних наслідків: під час дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються. Встановлено, що застосування до державних службовців можливе лише за наявності фактичної, юридичної та процесуальної підстав. |
URI: | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6770 |
ISSN: | 2521-6473 |
Appears in Collections: | 2024/2(43) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.