Співвідношення податкових пільг із іншими категоріями

Abstract

У науковій статті досліджується співвідношення поняття «податкові пільги» із іншими родовими (державна підтримка, державна допомога) та видовими (податкові стимули, податкові преференції) категоріями. У ході аналізу чинного законодавства виявлено, що у жодному нормативному акті не міститься єдиного загального визначення терміна «державна підтримка», яке б вичерпно окреслювало його значення. Через це автором здійснено посилання на закон, який наводить найповнішу характеристику вказаного феномену. Автором акцентовано увагу на тому, що значення поняття «державна допомога» розкривається в його взаємозв’язку з конкретними отримувачами такої допомоги – суб’єктами господарювання. Водночас відмічено, що державну допомогу у відповідних формах можуть одержувати й інші суб’єкти, зокрема, й фізичні особи, у випадках, передбачених законодавством. У цій статті встановлено, що державна підтримка є ширшим за змістом поняттям, аніж державна допомога. Державна допомога може надаватися й шляхом закріплення у законодавстві податкових пільг. Отже, податкові пільги є вужчим поняттям за указані вище, бо являють собою одну з форм державної допомоги. Поняття «податкові стимули» та «податкові преференції» поширені в науковій сфері, але не визначені в жодному нормативному акті, на відміну від поняття «податкові пільги», яке є юридично визначеним. Описана ситуація призводить до відсутності погодженого наукового підходу до формування рамок досліджуваних понять й викликає активну наукову дискусію щодо цього. У контексті порівняння «податкових стимулів» і «податкових пільг» автор визначає, що пільги, які є так званими позитивними податковими стимулами, поряд із іншими мотиваційними засобами правового регулювання сфери оподаткування, створюють для платників покращені умови виконання ними податкового обов’язку. Під час вивчення наукових напрацювань учених установлено, що податкові преференції можуть бути пільговими, безпільговими і комбінованими. Інакшими словами, податкові пільги є одними із засобів реалізації податкових преференцій, проте не єдиними.