Цивільно-правове регулювання страхових відносин

Abstract

Цивільно-правове регулювання – засоби, способи і форми цивільного права, які впливають на поведінку суб’єктів цивільного права. Систему правових засобів, їх послідовність, регулювання, вдосконалення цивільних відносин на засадах основних принципах цивільного права (вільного волевиявлення, диспозитивності, рівності сторін) та відповідні юридичні факти, які породжують ці правовідносини називають механізмом цивільно-правового регулювання. Укладення договору страхування породжує цивільні правовідносини і є юридичним фактом. Цивільно-правове регулювання страхових відносин відбувається головним чином через правові норми закріплені в Цивільному Кодексі України, Закону України «Про страхування» та інших підзаконних актах, через укладання цивільно-правового договору про надання страхових послуг, який породжує у страховика та страхувальника відповідні права та обов’язки, а також через конкретну поведінку суб’єктів страхових правовідносин та можливість захисту своїх прав при їх порушенні. Цивільно-правовий договір виступає формою правового регулювання страхових відносин. Договір страхування належить до цивільно-правових договорів, а саме до договорів про надання послуг, до яких може бути застосовані норми загальних положень ЦК України про послуги. Вітсутність типових критеріїв до договорів страхування, стрімкий розвиток економіки та ризикових видів діяльності спричиняє їх різноманіття. Договір страхування відноситься до договорів про надання послуг. На наш погляд послуга має отримати своє правове визначення через розуміння направленої дії, або діяльності визначеного кола осіб ( як фізичних так і юридичних), що має за мету задоволення потреб. Страхова послуга, яка належить до фінансових послуг, направлена на захист страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист).