Стратегія продовольчої безпеки в умовах війни

Abstract

У статті проаналізовано наукові підходи до визначення дефініції продовольчої безпеки та узагальнено комплекс складових її досягнення. Здійснено детальний аналіз впливу війни в Україні у глобалізованому вимірі на економічний, соціальний та промисловий розвиток світових країн. Оцінено внесок українського агропромислового комплексу у стратегію світової продовольчої безпеки та ідентифіковано регіони, що імпортують більше половини своїх потреб зернових із України. Прогнозується, що тривалість конфлікту сприятиме ескалації глобального голоду та бідності. Визначено спектр проблем вітчизняних виробників продовольства, серед яких найбільшою визначено зменшення прибутку та рентабельності за рахунок зростання логістичних витрат, що, в свою чергу, впливає на результативність майбутніх врожаїв. Проаналізовано обсяги виробництва основних експортоорієнтованих харчових культур за якими помітне суттєве зменшення обсягів, що пояснюється окупацією частини територій, веденням активних бойових дій в окремих регіонах, замінуванням значних територій та їх забрудненням вибухонебезпечними предметами, зниженням врожайності, руйнуванням виробничих потужностей та фізичною загибеллю поголів’я тварин та птиці в результаті обстрілів. Наголошується на скороченні експорту продуктів харчування через низький рівень розвитку транспортної логістики та блокування морських портів. Здійснено оцінку стану продовольчої безпеки України, у результаті чого акцентується увага на проблемі економічної доступності продуктів харчування через їх здорожчання. Проаналізовано сутність Стратегії продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Виділено ключові положення даної інституції. Внесено пропозиції по її удосконаленню на основі світового досвіду