Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/5587
Название: Поняття суверенності особи у психології, філософії та правознавстві
Авторы: Дячок, О. О.
Ключевые слова: суверенність особи
права людини
забезпечення прав людини
самоствердження особи
Дата публикации: 10-авг-2023
Издательство: Університет митної справи та фінансів
Библиографическое описание: Дячок О. О. Поняття суверенності особи у психології, філософії та правознавстві / О. О. Дячок // Правова позиція, № 2 (39), 2023. С. 5-9.
Серия/номер: Правова позиція;№ 2 (39), 2023
Аннотация: Стаття присвячена поняттю «суверенність особи» (варіанти: «суверенітет особи», «особистісна суверенність»), що з кінця ХХ ст. використовується у суспільних науках, зокрема, психології, філософії, правознавстві. Досліджено, який зміст у це поняття вкладають представники різних галузей науки. З’ясовано, що серед психологів немає єдиної точки зору щодо змісту використовуваного терміну, поширеним є його визначення через самоствердження особи, а також як незалежність від зовнішніх чинників. Філософи та правники більше схильні пов’язувати поняття суверенності особи з правами людини та їх забезпеченням як на міжнародному, так і на національному рівнях. При цьому у різних напрямах філософії межі суверенітету особи трактуються неоднаково: від повної автономності до залежності від ролей і функцій, які людина виконує у суспільстві. Правники обґрунтовують існування суверенітету особи і навіть його пріоритет щодо державного суверенітету природніми правами людини, що знайшли закріплення у імперативних нормах загального міжнародного права. Починаючи із Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй 10 грудня 1948 р., близько ста міжнародно-правових актів зобов’язують держави світової спільноти забезпечити дотримання прав особи. Як і деякі представники психологічної науки, правники пов’язують суверенітет особи з незалежністю від зовнішніх чинників, передовсім, від держави і суспільства, а також із його забезпеченням як всередині держави, так і на міжнародному рівні. Останнє, починаючи з 1990-х років, проявилося у наданні Радою Безпеки ООН згоди на гуманітарні інтервенції на територію держав, де мали місце масові порушення прав людини та гуманітарна катастрофа. Правники також наголошують на тому, що суверенітет особи передбачає і її відповідальність. У юридичній науці наразі спостерігається застосування різних термінів на означення розглянутого поняття: «суверенітет особи», «суверенність особи» та «автономність особи». На думку автора статті, термін «суверенність особистості» краще відповідає змістові, яке вкладають у це поняття.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5587
ISSN: 2521-6473
Располагается в коллекциях:2023/2(39)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
1.pdf364,16 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.