Формування бюджетних потоків за результатами акцизного оподаткування в Україні

Abstract

Вступ. В Україні акцизний податок є достатньо вагомим джерелом надходжень державного бюджету України і місцевих бюджетів. Акцизний податок стягується з товарів (продукції), які не вважаються предметами першої необхідності та за які споживач згоден платити більше за їх собівартість. Перелік підакцизних товарів, залежно від економічної ситуації в країні може змінюватись. Мета. Метою дослідження є виявлення напрямів спрямування фінансових потоків до державного бюджету та місцевих бюджетів України за результатами акцизного оподаткування, розширення переліку підакцизних товарів (продукції), виходячи з необхідності збереження здоров’я нації та інших соціальних цінностей в умовах ліквідації небажаних наслідків поточної ситуації із пандемією COVID-19. Метод (методологія). У роботі використано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі порівняння, аналізу, системний, структурний, статистичний, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Результати. В умовах ліквідації небажаних наслідків поточної ситуації із пандемією COVID-19 за результатами акцизного оподаткування можливим є розширення переліку підакцизних товарів, виходячи з необхідності збереження здоров’я нації та інших соціальних цінностей. Представлено можливі варіанти розширення переліку підакцизних товарів з визначенням мети стягнення податку та соціального ефекту, що очікується. Наведено можливі позитивні й негативні наслідки введення акцизного податку на безалкогольні напої та продукти харчування з високим вмістом цукру а також етапи обґрунтованого впровадження акцизного податку на цукоровмісну продукцію та напої. Підкреслено необхідність враховувати й оцінювати соціальний ефект або шкоду при оцінці формування фінансових потоків бюджетів, оскільки рівень та якість життя та розвитку людини впливає на її працездатність а отже й на структуру та обсяги споживання і відповідно на наповненість бюджету надходженнями. Наголошено на необхідності розробки законодавчих вимог до виробників компенсувати соціальну шкоду, заподіяну здоров’я населенню, працювати над рецептурою виробництва щодо зниження вмісту цукру, зменшенням розміру упаковок, організовувати просвітницьку роботу з населенням тощо.