Вітчизняний та зарубіжний досвід інноваційної діяльності суб'єктів господарювання

Abstract

Наукова стаття містить тлумачення поняття "інновації" вітчизняними й зарубіжними науковцями та законодавством України. Інновація — це певний суспільно-економічний процес, що відображає практичне використання ідей та винаходів, у результаті чого створюються кращі за своїми властивостями вироби та технології. Було визначено, які позиції займає Україна серед інших країн світу у сфері інноваційної привабливості, за рівнем інноваційного індексу та за витратами на НДДКР (Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) до ВВП країни. Проаналізовано скільки вітчизняних промислових підприємств займається інноваційною діяльністю, продемонстровано динаміку обсягу фінансування R&D (англ. research and development — дослідження та розробки) за джерелами та cтруктуру витрат на інновації у розрізі видів економічної діяльності. У загальній структурі фінансування НДДКР в Україні частка коштів державного бюджету в фінансування інноваційної діяльності становить понад 45%. У статті відображено світові тенденції у сфері інноваційної діяльності, з характеристикою витратної та дохідної частини R&D провідних держав світу, надано опис світових компаній за обсягом витрат на інноваційну діяльність. Визначено, що за географічним описом, інноваційні компанії зі США переважають. Зафіксовано, що структурні заходи в країнах, що здійснюють у НДДКР найбільші вкладення для сприяння інноваціям включають інвестування в освіту, надання підприємцям можливості легше розпочинати бізнес, забезпечення сталого економічного розвитку. Також наукова робота висвітлює перешкоди, що заважають поширенню інновацій в Україні та шляхи їх вирішення. Причина нерентабельності вітчизняних інновацій пояснюється тим, що така продукція не відповідає запитам споживачів через низький рівень маркетингових досліджень ринку та відсутність розрахунків комерційної ефективності нововведень.